На Черкащині є безліч чудових місць, Холодний Яр займає серед них окреме місце – це і місце визначних і трагічних подій українського народу і велике природне диво! Одним з див є – Підсніжник складчастий (Galanthus plicatus M.Bieb.) та відноситься до родини Амариллісових. Це дуже рідкісна рослина для Центральної України, бо він зустрічається лише в Криму, Турції та на Кавказі. Внесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку тварин та рослин. У Холодному Яру створений ботанічний заказник місцевого значення “Білосніжний”, що свідчить про охорону державою цієї території, але кожного року студенти ЧНУ та волонтери охороняють під час цвітіння ці квіти від бракон’єрів.
Вперше побачивши фото в фейсбук черкаської журналістки Вікторії Курченко і вже в суботу були там, де нашу делегацію черкащан зустріли милі і по доброму фанатичні дівчата з біологічного факультету ЧНУ, що вразили глибокими знаннями про рослини Черкащини, відданістю своїй страві та зголосились нас провести на місце, де ростуть ці диво-квіти.
Детальні звіти чекайте у Сергія Криниці та Анатолія – черкаського мандрівника.
Я особисто чекав на “щось”, але не на стільки прекрасне.
Більше фото на Яндекс.Фотках:
G. plicatus є адвентивною рослиною на Черкащині, свідомо занесеною з Криму та розсадженою кілька десятиліть тому студентами Черкаського педагогічного інституту ім. 300-річчя Возз’єднання (не будемо тицяти пальцями, але дехто з них тепер став викладачем). Тепер всіляко біологи ЧНУ (і серед науковців – лише вони) всіляко піарять “холодноярську популяцію” П. складчастого серед наукового світу як природний третинний релікт, та в більшості наукових установ уже не звертають на це уваги (хоча раніше сміялися з черкащан), бо чудово знають про походження того “дива”. Лише деякі необізнані з фактом занесення науковці інших міст (зокрема, закордонні) ще можуть посилатися на праці черкаських екологів (спробуйте, пошукайте відомості про місцезростання цього виду – майже ніде згадування про Черкащину як ареал П. складчастого не знайдете). Ну не можуть 2 (чи більше) види з дуже близькою екологічною валентністю співіснувати в одному екотопі, жоден біоценоз світу не знає таких прикладів (це суперечить розподілу біорізноманіття)!!! Тому й витісняє G. nivalis у Холодному Яру заносний вид, студенти щовесни знов розсаджують цибулини складчастого, а викладачі ЧНУ кричать про “знищення унікальної популяції” (що “унікальна” – то правда!)… Їм би краще зосередитися на охороні місць зростання нашого рідного П. сніжного, інших первоцвітів, а не займатися таким дивним піаром холодноярського лісу