Fedir Gontsa

Personal site.

Home  »  потік життя   »   Черкаські каштани. Початок

Черкаські каштани. Початок

Вбережемо каштанову алею від сокири!

Сьогодні 11 березня 2012 року в Черкасах відбулась громадська акція “Вбережемо каштанову алею від сокири!”. Причина виникнення таких дій очевидна, восени 2011 року міський голова повідомив, що весною є “плани” стосовно бульвару Шевченка в Черкасах, а саме знесення бульвару з його каштанами, які хворі (плюс до того дико обрізані) та створення “умовно європейського зразка благоустрою”.

Який той “благоустрій” городянам не показують, натомість показують “картинки з інших міст” – от дивіться як у них гарно, ми вам таке зробимо. Але пам’ятаючи прикрі приклади з Європейською площею, Театральним сквером – коли за день чи ніч руйнують-пиляють, – люди відгукнулись на заклик через соціальні мережі і пришли. Присутніми було за візуальними підрахунками було 50-70 черкащан, різних вікових груп, але не байдужих до долі власного міста.

Люди хочуть, щоб їх врешті решт – почули!


Черкаські каштани!

Черкаські каштани, тримайтесь!
Черкаські каштани, тримайтесь!

Черкащани тримають каштани

Черкащани тримають каштани
Черкаські каштани. Зелений ланцюг
Незвична громадська єдність для черкащан
Стоять люди, не партії

Стоять люди, не партії
Атмосфера була приязна і ніхто не кричав - владу геть 🙂

Ще коротке відео, що дещо ілюструє ці фотографії

Більше фото на facebook

Далі особисті думки з цього приводу, багато літер…

Ідея прибрати каштани, що ростуть центральним бульваром міста досить не нова і вона передбачає розширення проїжджої частини Шевченка для збільшеного транспортного навантаження. Так, кількість транспорту у місті в порівнянні з початком ХІХ століття зросла суттєво. Місто пережило не один генплан, який би мав покращити цю проблему, але у генплані 1984 року ця проблема, ще не була настільки актуальною, а у генплані 2011 року вона так само не вирішилась. І не дивно. Досить логічні рішення не були враховані, тому що головною метою генплану було зовсім не покращення життя міста, як не дивно. Це моя особиста думка. Перенесення Залізничного вокзалу що є квінтесенцією всього рішення і викликає багато обурення та суперечок, спрямоване лиш на те, щоб пустити транзитний автотранспорт замість залізниці через місто, для побудованих згодом логістичних центрів. Сумний приклад винесеного за місто автовокзалу ви можете бачити – він нікому там не потрібний. Бо вокзали – це великі вузли на яких тримається місто і я не знайшов ні одного вдалого прикладу винесення вокзалів за місто. Ця утопія призведе до занепаду залізниці так само як в Черкасах занепав автовокзал. Подивіться на Київ – вокзали в центрі, Одеса, Москва, Львів, Санкт-Петербург, Будапешт, Відень, Лондон, Париж – всі вокзали включені в інфраструктуру міста, ніхто з міста їх не виносить на околиці, хоча міста значно більші за Черкаси не в один раз. А чому не рубають дерева на київському бульварі Шевченка? Він в центрі, транспорту більше – а бульвар стоїть.

Щось тут нас вводять в оману… Очевидно, що бізнес замовив генплан – бізнес отримав рішення, як зручне для нього. Вулиці, паралельні до Шевченка так і не отримають необхідне навантаження, Гоголя не стає вулицею (бо зараз це не вулиця – а місцевий під’їзд до будинків).
Загальноєвропейська тенденція – це зменшення транспортних потоків через центр міста, штучно звужуючи вулиці, натомість надаючи перевагу громадському транспорту, велосипедам, створюючи належні безпечні умови для пересування велосипедом містом. Ми, наче нам показують на картинках Європу, а робимо навпаки – розширюємо центральну магістраль, скорочуємо міський громадський транспорт, створюємо парковки, в тіх місцях де мали би бути люди…

вулиця Гагаріна – як у більшості міст світу! (вздовж великою водяної артерії йдуть транспортні магістралі) чомусь в Черкасах не стає набережною магістраллю?!, що суттєво би зменшило навантаження з центрального бульвару для транспорту, що їде вздовж або за місто… і таких проблем чимало…
Тому не дивно, що для вирішення “помилок”, які всеж таки не вирішені генпланом, тепер треба руйнувати бульвар, замість того щоб зробити цікавий благоустрій, вилікувати дерева, якщо є дійсно проблеми замінити їх.

Не дивно й, що архітектори мовчать, бо професійну честь та цехову єдність давно замінив фінансовий інтерес. Так, Архітектура в сучасному стані давно вже не мистецтво, це серйозний бізнес, але де звичайна людська совість та патріотизм?

Бульвар треба привести до порядку, створити зонування – розбити на ділянки під різні види озеленення та геопластику, в здовж обладнати велодоріжки з відповідною інфраструктурою навколо них (огородження, розмітка, світлофори, велостоянки і т.п.), наситити малими формами….
Врешті-решт, як міська влада не має довіри жителям міста – це вже вона демонструвала не одноразово, подекуди називаючи черкащан “заколотниками” – то проведіть нормальний всеукраїнський конкурс на вирішення благоустрою бульвару, хочете – всесвітній – це нормальна світова практика. Але не ховаючи кота (проекта) в мішку, роблячи шкоду місту. А можливо це просто, ще одна тролінгова акція міської влади, спрямована на відсторонення уваги мешканців міста від інших, більш суттєвих справ… час покаже, але бульвар так просто черкащани не здадуть. І не думаю що купа свят з дармовою їжею, які так полюбляють автори “міста успіху” якось це вирішать.
Черкащани хочуть бути почутими, я це побачив.

8 thoughts on “Черкаські каштани. Початок

  1. сці? щани ? – черкаси. просте слово. легко запам’ятати

  2. отличный пост! Больше всего мне понравились твои личные мысли по поводу благоустройства города. 
    Я не был в Черкассах, поэтому сложно судить о правильности принятия решения о расширении проезжей части, но в Одессе, например, довольно много проблем с пробками в центре города решили довольно простым, элегантным, и главное дешевым путем – провели анализ автомобильного трафика в городе, и по результатам этого анализа изменили правила движения по многим улицам (поставили нужные разрешающие и запрещающие знаки, продумали дорожную разметку и т.д.). Стало действительно лучше. Уверен, что во многих городах проблему можно решить аналогичным способом. 

    По поводу вокзала – полностью согласен, он должен быть в городе, а не за его пределами, иначе какой в нем смысл? 

  3. Федір! Дякую за небайдужість. Приємно, що у моєму рідному місті є такі молоді і талановиті архітектори. Сьогодні була на Печерську. Звернула увагу на алею каштанів уздовж бульвару Лесі Українки – метушилися комунальники, проводячи роботи з благоустрою. Новенькі лавки і зверху неонові метелики навіяли на мене романтичний настрій – можна тільки уявити як це ввечері гарно виглядає! І нікому не спадає на думку це зруйнувати як у нас в Черкасах. 

  4. Хочу добавить немного конструктива чтобы разбивать несколько утопичные и идеализированные мысли.

    Какова официальная причина мешающего бульвара? Пробки, плоха пропускная способность ул. Шевченка.

    Между тем можно пойти менее кардинальным путем.
    – Увеличить количество полос за счет сужения существующих (нормальная практика в мире)
    – Борьба со стихийной парковкой (днем в центре почти все время правая полоса занята припаркованными машинами, причем они стоят полдня и больше, может люди ездят на работу и не гнушаются перекрывать проезжую часть ради своего удобства)
    – Расширение дороги за счет уменьшения зеленой зоны слева и справа, вполне может хватить на еще одну полосу движения
    Итого, если включить больше здравого смысла и можно вполне себе решить проблему. Наверняка понадобится приложить усилий для борьбы с наплевательством и хамством, но разве это плохо для города?

    1. зняти навантаження на Шевчена можна довівши до тями Гоголя і зробивши Гагаріна, Оборонну проїздною вулицею, також інші вулиці є проблемні. Тому всі й пруть на Шевченка. Плюс – регламентувати парковку і сам рух, як то робиться в більшості міст.

Leave a Reply

Your email address will not be published.

If you're looking for uniquely crafted & beautiful maps —
let's get in touch!

Fedir Gontsa
Cartographic Designer, GIS Specialist, Architect



© 2008 — 2024 Fedir Gontsa. All rights reserved.
Made with by me
  • fedir {a} gontsa . com
  • Cherkasy, Ukraine
  • +380 93 654-22-24