Драбів. Скульптура “Молода селянка та жнива”

На в’їзді в Драбів, Черкаської області стоїть поряд зі знаком міста скульптура.
Вона вже стара, облупився десь з неї бетон та фарба. Хтось може подумати, що вона старомодна, з радянського життя, таких скульптур було багато по Союзу. Так все так. Але подивіться ця скульптура з характером, там відчувається погляд, емоції – насправді, же це пам’ятник жінці.
Зараз можна багато розповідати, про нелегку працю жінок в сільському господарстві, чи про емансипацію та рівні права жінок у парламенті…

Скульптура на в’їзді в Драбів
Скульптура на в’їзді в Драбів

Коли Радянська армія “наступала”, а скорше топила ворога у крові своїх солдат, то в селах Центральної України лишились самі жінки та каліки після війни. Бо чоловіків вбили на війні. І хто як не ці жінки, тоді ще молоді дівчата, збирали врожаї та годували ненажерливу країну? Тому і змарніли вони раніше, тому і боляче їм жити зараз. Через бездушність влада, будь яка за ці 20 років “незалежності”, знущається з тих колишніх молодих жінок своїми “соціальними ініціативами”, обкрадаючи вкотре це покоління (спочатку трудоднями, потім облігаціями, зараз через банківську систему чи інші форми фінансових злочинів). Яскраве свідчення тому бігборд на протижежній стороні дороги…

Україна ХХ століття це продовження феодальних відносин в суспільстві. Колгоспи, це ще гірше кріпосницького права. Кажу вам це, як дослідник “помещичьего быта” XVIII-XIX ст. Але люди жили в тих умовах, що склались: любили, будували, ростили. Все що ми маємо зараз як надбання СРСР у вигляді – промисловості, інфраструктури міст, комфорту – збудоване тими молодими дівчатами після багатьох років війни (якщо брати до уваги, що нас почало трясти з Першої світової).

Скульптура на в’їзді в Драбів

Скульптура на в’їзді в Драбів
Скульптура на в’їзді в Драбів

Скульптура на в’їзді в Драбів
Скульптура на в’їзді в Драбів

Скульптура на в’їзді в Драбів

Ми, сучасники, втратили смак життя – “зламаний ніготь” = трагедія, а те, що не втрапив на “розвагу” = місяць депресій. Люди перестали радіти життю та кожному ранку.

Але в природі все залишилось як і було. Рослини посміхаються сонечку і дощу простягають до них свої тіла. Звірі радіють новому життю. Вся природа радіє. Але людина відірвана від природи, живучі в місті і не оточуючи себе живим, не бачучи живе, втрачає цей зв’язок радості і живе у своїх мілких конвульсіях знервованості.

– Відійди, я вся на нервах!!!!!! – каже сучасна 16-річна дівчина своєму м.ч…На яких нервах? Молода, гарна, здорова, не голодна…

Подивіться на цю скульптуру і відчуйте наскільки наші сучасні “нерви” і переживання нікчемні

…якісь таки думки були коли їхав…

Скульптура на в’їзді в Драбів
Скульптура на в’їзді в Драбів
Скульптура на в’їзді в Драбів

Скульптура на в’їзді в Драбів