Черкасизми черкаського парку

export-dsc_1779_v1
на фото – Віденський міський парк (Stadtpark) 3 березня 2012 року (далі по тексту буде згадка про нього)

Скажу відразу, випадково втрапив на “громадські обговорення” (запросили таємні шанувальники), а саме гру “в топонімічну комісію” від черкаської влади. Про це можна почитати на сайті “Радіо Свобода” або інтернет-видання “Прочерк”.

Те шо я там почув, не зважаючи на температуру змусило викликати в мене здивування, шок і відразу. Поважні люди постали в очах, як ті, що плутаються з термінами або оцінюють топоніми за принципом — “Подобається — Не Подобається”.
Але почув одне слово, яке я полюбив і яке саме характеризує все те дійство, це слово “Черкасизм” — це такий локальний ономастичний термін, навіть надтермін.
Останнім часом намагаюсь, наскільки то було б можливо абстрагуватись від “проявів творчості” місцевої влади, але раз справа зайшла за парки, а я вже вісім років наче вивчаю композиції черкаських парків, їх історію та пробую класифікувати, мені то стало в певний момент і цікаво. Хоча так, офіційного запрошення я не мав, сидів зображув “громадськість”. Слово для виступу зміг взяти на самому кінці, та й за те — дякую, але часу багато не було, а хотілось сказати багато. Тож спробую тут пояснити свою думку.

Так от, про той парк, що черкаській владі замуляв…

Зараз ставлю до уваги, шо це видатна пам’ятка садово-паркового мистецтва СРСР (України), яка є у всіх підручниках, має чисельні нагороди і т.п. Але тут, не буду писати про історію парку, чи про те яка має бути назва, буду по суті. Трошки історичних вкраплень всеж втраплять.

От же про парк “Ювілейно-50літньо-Шевченкіанський бір-гай-сад”, а саме Черкаський міський парк “Ювілейний” або як з’ясувалось за офіційними документами “Парк ім. 50-річчя Радянської влади” (Дякую Т.Г.) — пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. (не плутайте з парком “Соснівка” то зовсім інший за типологією парк, хоча він розташований поряд).

Вступне.
Парк розроблявся, закладався 1953 року як пейзажний зі складною композиційною системою, остаточно сформувався приблизко в 70х роках ХХ ст. (“Сады и парки, заповедники Украинской ССР. Под общей редакцией И.Д.Родичкина, с. 147-149).
Так, основою для парку був існуючий лісовий масив (але якщо подивитись на аєрофото 1942 року, без усіляких там “пам’ятаю як був малий”), але то той лісовий масив не такий і великий і досить рідкий, а фактично лисий. Дуже багато дерев досаджували, що видно на багатьох старих фото (навколо штучних озер і каскадів – молоді дерева)…


aerofoto_Sosnivka_WARII

За матеріалами сайту “Аэрофотосъёмка Второй Мировой Войны” з накладеними сучасними вулицями

От, же, що зробило той “лисий ліс” парком?

По-перше — планування території і благоустрій, по-друге – привнесені в композицію парку екзоти, рослини, які там не росли – близько 70 видів рослин, по-трете – привнесення в парк композицій з каміння, малих архітектуриних форм, штучні водойма тощо. Всі ці речі зробили з лісу (пустиря) не лісопарк, а саме парк, я б навіть сказав ПАРК, з великої літери – “наперекір системі” зроблений, за часів СРСР та завдяки таланту і наполегливій праці творчого колективу ( В.Г. Гнезділов, Ю.П. Добровинський, С.В. Пастухів, К.В. Єфремов, Г.А. Урсатій, В.М. Холковський — уявіть 6 архітекторів, а ще велика компанія дендрологів та інших фахівців.) і всіх черкащан. Це цілком якісний продукт радянської школи садово-паркового мистецтва.

Що ж тоді той лісопарк?

Лісопарк — ліс у міській або приміській смузі, пристосований для відпочинку населення. На території лісопарку можуть бути водойми. В зоні лісопарку передбачаються місця з спортивними майданчиками, пляжами, водними станціями, туристичними базами тощо; для культмасових заходів — з музеєм, кінотеатром тощо.

А чим лісопарк відрізняється від парку?

Парк — це спеціальна обмежена природна чи штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її.
Парк — переважно мистецький об’єкт з особливим розплануванням, включенням різних архітектурних споруд від малих архітектурних форм (альтанки, павільйони) до палаців, театрів, стадіонів, різних спортивних майданчиків.

Парк, це штучна річ – в його композицію привнесені камені, яри, мости, алеї, водойма. Лісопарк – це пристосований ліс.
Всі ландшафтні об’єкти, до яких приклала руку, розум і сердце людина, побудовані за певними композиційними системами є садово-парковим мистецтвом.

Оскільки наш парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення, яких на Черкащині 7 штук +1 дендропарк НАН України і Юнеско (намагались), то визначимо, що то таке є…

Пам’ятки садово-паркового мистецтва — історико-культурні пам’ятки, що органічно включають у свій склад рослини, особливості ландшафту (пагорби, джерела води та водоспади, долини струмків чи річок, каміння, скелі, дальні пейзажні перспективи, іноді заболочені ділянки), архітектурні споруди, скульптури, квітники.

Парк ≠ Ліс

От же парк – не є ліс, це не рівні поняття. Ліс = Природа – Парк = Мистецтво.

Я не дуже розуміюсь в лісовому господарстві (то окрема велика галузь), але в деяких поняттях з Лісової енциклопедії, УРЕ чи Вікіпедії та спеціалізованих книг, щось знаю. Так от, тепер до назви, що є таке бір.

Бори — типи лісорослинних умов, що характеризуються дуже бідними ґрунтами і оліготрофною рослинністю. В залежності від клімату такі місцезростання можуть являти собою глибокі піски з надзвичайно малою домішкою глинистих частинок або інші ґрунти з обмеженою кількістю дрібнозему: рихляк, уламки породи з окремими невеликими частинками кремнезему, піщаними та вапняковими домішками.

от же бір це ліс.

Парк ≠ Ліс

Бір ≠ Beer

Гай — лісовий масив, який складається частіше з одного виду дерев; наприклад, Березовий гай, Дубовий гай тощо.

От же гай – це ліс, але однопорідний, але не парк.

От ще назва “Шевченківський гай” така ж на мою думку спірна тема (хоча я не знаю достеменно причину назви у Львові, можливо на те були історичні причини, зараз не про Львів.), як і “Шевченків бір”, який намагаються привити нам в Черкасах.

Бір ≠ Beer

Гай ≠ Gay

Тепер до Черкас… На околиці міста є “Черкаський бір”.

Черкаський бір — лісовий масив, що розташований на північно-західній та північній околиці міста Черкаси в Центральній Україні, є відомим пристеповим бором. Ліс утворився ще за часів дольодовикової епохи. Зараз це найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі ареалу сосни звичайної.

Черкаський бір це — Природа. Назва “Національний природний парк «Черкаський бір»” – не має жодного відношення до Мистецтва паркового (це від бідності термінології). Це природоохоронна територія.

Національний або природний парк — територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення. Національний парк є природоохоронною територією категорії II згідно з визначенням МСОП. На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.

Втомив скажете, як же розділить природу і мистецтво?

По простому — все, шо зроблено людьми (до чого доторкалось Мистецтво) умовно називають парком (з різною типологією, з різними класифікаціями за уймою критеріїв), а все що є Природа — лісом (з такою же купою відмінностей і навіть штучно насаджений).

Бір ≠ Парк

Наче б то просто, але чомусь відсутність елементарної грамотності в назвах парків ми не бачимо, ні в місті, ні в Україні. Так, наука садово-паркового мистецтва зараз в скрутного становищі, пішли цілі покоління фахівців і все тримається на ентузіазмі поодиноких. Тому не дивним є такий розвкіт “ландшафтних дизайнів”.
А професорам ніколи не пізно братись за підручники чи енциклопедії, аби хоч розуміти, про що вони кажуть.

Втомились янголята? я теж. От же —

Парк ≠ Ліс

Тепер про багатостраждального земляка нашого…

cherkasy_beer_park

Якщо парк, чи любий геооб’єкт носить чиєсь персоніфіковане ім’я, там має бути монумент той людині, на честь якої його назвали. (крапка)
Є площа імені Людини — має бути пам’ятник цій людині, є назва імені “Події” — має бути, щось присвячене тій події.
Це проста логічна модель, яка працює у всьому світі тисячоліття. Якщо парк, має якусь загальну назву, то він може містити різноманіття тем і функцій.
Якщо в парку є багато місць, присвяченим різним людям, то цей парк має загальну якусь назву, так наприклад Віденський міський парк (Stadtpark) — в якому встановлені пам’ятники видатним мітцям Відня, повагою до багатьох видатних земляків Штрауса.
Парк присв’ячений багатьом – просто Stadtpark, а є парк ім. З. Фройда, і там нема нікого крім символів присв’ячених Зігмунду.

Елементарний “хрестоматійний” приклад по Черкасам.
Парк ім. 30-років Перемоги” — тут персоніфікація подією – Перемога (1975 рік). От же в композиції парку окрім пейзажної і зоологічної і розважальної частини, закладена ще й меморіальна частина, яка є невід’ємною і презентативною. Люди спочатку бачать – Літак, гармату, танк і завершує алею пам’ятник прикордонникам. Це і називається меморіальна частина парку. В ній зовсім інші композиційні принципи домінують, ніж у всьому іншому парку.

Меморіальний комплекс — територія з розміщеними на ній монументальними архітектурними спорудами: мавзолеями, пантеонами, скульптурними групами, обелісками слави й пам’ятниками, присвяченими видатним подіям з історії країни і народу, її що населяє.
Як правило, меморіальний комплекс представляє собою парк зі строго регулярним плануванням, включенням великих партерів, широких алей. Часто в меморіальних комплексах використаються дерева із плакучою або пірамідальною формою крони.

От же Парк названий на честь людині чи події має бути від початку спроектований так, аби всі функції які на його покладені, мали в ньому гармонійне поєднання і не дисонували.

Я не кажу вже про те, що принцип називати якісь геооб’єкти, топоніми і тощо, до чиєїсь річниці – і є той “радянський підхід” від якого черкаська топонімічна комісія так відхрешується. Чому?
“На воре и шапка горит” – кажуть в Росії.

Тепер про “неймінг”, або як люблять казати в топонімічній комісії — “черкасизм”, все одно ніхто не використовує термінологію Ономастики.

В самих лише Черкасах, на цей час є —


от же парка в цьому списку нема, як нема – кінотеатра, школи, ВНЗ і багато чого іншого.
Безумовно, парк ім. Шевченка має місце бути в Черкасах, поряд з кінотеатром ім. Шевченка, Школою імені Шевченка, Університетом, або іншим ВНЗ представлений. Озеро має бути ім. Шевченка, обов’язково з вербами і калиною (про верби, це взагалі тяжкий випадок, який вже не лікується, бо вони там в тому парку багатостраждальному є в композиції, дуже вдало розміщені).

Шевченко ≠ Beer

Але на думку влади, все осяжне в Черкасах має носити ім’я Шевченка™!

Так носити, аби людей тіпало від всього українського і Шевченківського, щоб дітей тіпало від Кобзаря, а дорослих від пародійних свят, убогих шанувань… І врешті, вони прокляли свою українськість і всю національну ідею з тими “козаками” і “гайдамаками”.

Коротке резюме: – На мою думку, назва парку ім. Шевченка в Черкасах — це спекуляція до 200-річчя, а назва “Шевченків бір” — профанація © Федір Гонца.

ПРОФАНАЦІЯ, і, жін., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, опошлення чогось.

Це була остання цитата зі словника.

“Ювілейний” так Ювілейний, як не маєте іншого звичної назви. Після вас, ще буде кому придумувати, діти не дурніші за вас ростуть.

Інвестори кажуть прийдуть… Що є таке інвестори в парку? це кафе, ресторани, розважальні заклади, торгівельні центри. От же тема про пиво в парку, досить доречна.

Парк ≠ Beer

Та й ще… про неймінг.
Скільки парків в містах України носять ім’я Т.Г. Шевченка?

На швидку руку можу згадати — Київ, Одеса, Харьків, Дніпропетрівськ, Рівне, Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Кіровоград, Львів і ще купа місць… навіть в області Чигирин, Умань…незліченні алеї тощо.

От же, чи буде в Черкасах парк ім. Т.Г. Шевченка унікальним топонімом, за яким будуть впізнавати місто, тим самим регіональним “черкасизмом” — чи це звичайний “радянський” формалізм?

  • Наталія

    Повністю згодна. Але ж як здолати ініціативу чиновників, яка вже=прийнятому рішенню?

  • haidamac

    так, “радянський формалізм” – влучно. Що стосується львівського Шевченківського гаю – здається там те саме, треба ж було якось переназвати Кайзервальд 🙂

  • mandrivnic

    Чудовий пост!Думаю,”Ювілейний”-оптимальна назва для парку.А тема пива,генделів і торгових павільйонів з автівками,які по паркових алеях возять в ті павільйони товар-тема відкрита.Так само,як і тема сміттєвозів,які катаються по всьому парку,розбиваючи залишки асфальту і плитки

  • Прочитала всі букви. Дуже сподобалось. Захоплююся тими, хто так професійно ставиться до того, чим займається та має свою громадянську позицію і сміливість її проголошувати. Дякую, Федоре!